Зміст
Якщо ви хоч раз виїжджали за кордон, то знаєте, як іноді тяжко раптово опинитися в іншомовному оточенні. І справа не лише в специфіці іноземної мови. Кожна країна має свої негласні правила спілкування, і ці норми можуть значно різнитися між ними. Курс на США. Сьогодні поговоримо про те, як не зловити культурний шок та не шокувати нейтіва 🗽
Якщо ми подорожуємо, це допоможе швидше адаптуватися до всього незвичного і почуватися більш впевнено. Можливо, ти багато спілкуєшся з іноземцями? Їм точно буде приємніше комунікувати з тобою, якщо ти знаєш, як це правильно робити. І врешті-решт, це додаткова мотивація для вивчення мови, адже набагато цікавіше не просто зубрити граматику, але й пірнати з головою в нову культуру, як у новий всесвіт ✨
Чим далі географічно розташована держава, тим сильніше проявлятиметься різниця в культурі та традиціях, тим несхожими видаватимуться люди у своїй манері спілкування. Навіть щодо Польщі чи Словаччини ми можемо помітити певні відмінності. Тепер уяви масштаб цієї варіативності, коли країни розділені океаном 🌅
Сьогодні ти дізнаєшся багато нового, незвичного і, можливо навіть трохи дивного про США і нюанси спілкування в цій країні ⤵️
Розпочнемо з того, з чого ми починаємо всі розмови в принципі — з привітання. “How are you?” або “How are you doing?” (як ти, як справи) — одні з найпопулярніших фраз для цього. Важливо те, що, промовляючи ці слова, американці навряд чи очікують від вас об’ємну відповідь про те, якими були ваші вихідні та що нового відбулося у вашому житті. Це просто ввічливе, коротке вітання, у відповідь на яке від вас очікуватимуть приблизно таку ж саму, лаконічну й ввічливу репліку.
📌Ось кілька прикладів того, як ти можеш відповісти:
I am great (у мене все чудово);
Pretty good (досить добре);
Can`t complain (нормально або потроху);
Same old, same old (все по старому, без змін).
Не забудь додати на початок “Hi” або “Hello”, а в кінці подякувати й закінчити свою репліку запитанням, подібним до заданого співрозмовником: “…thanks, and you?”
Якщо ви хочете дізнатися більше подробиць, feel free запитати що-небудь додаткове, наприклад “How was your weekend?”
Американці мають репутацію досить балакучих людей, особливо в певних ситуаціях, таких як small talk. Тому готуйся до енергійної бесіди 🗣️. По ходу розмови з нейтівом ти точно помітиш один цікавий нюанс. Поговоримо про те, що на певному етапі бентежить усіх, хто вчить англійську мову. Чому ми вчимо так багато часів і граматичних конструкцій, в той час як американці їх майже не використовують?
Тож дійсно, чому вони надають перевагу “простому”, але такому активному спілкуванню?
Дійсно, в Америці існує тенденція до більш прямого та менш формального спілкування, особливо в повсякденному житті. Чіткість подачі інформації буде ключовою, а в багатьох ситуаціях прості часи і конструкції чудово справляються з передачею основного змісту. Наприклад, замість "I have been working here for five years" часто кажуть "I worked here for five years", і контекст зазвичай робить час зрозумілим.
До того ж, багато джерел зазначають загальну неформальність американської культури, яка відображається і в мові. Це проявляється у використанні більш простої лексики, скорочень, розмовних зворотів та меншій строгості у дотриманні граматичних правил у повсякденному спілкуванні.
Хоча й жителі Сполучених Штатів характеризуються напористим і прямим стилем спілкування, це не означає, що вони все говорять прямо. У США непряма мова проявляється через перебільшену позитивність та оптимізм. Прикладами цього є використання таких слів, як “amazing” (дивовижний), “great” (чудовий) і “fantastic” (фантастичний), замість більш стриманої лексики, наприклад, "good” (хороший). Крім того, американці, як правило, представляють те, про що говорять, у значно більш оптимістичній та орієнтованій на майбутнє манері, ніж, наприклад, жителі Європи. Вони вставляють свою критику між компліментами та у позитивну мову, а не критикують когось прямо. Бувають випадки, коли ця особливість спілкування оцінюється як нещирість мовцями з культур, які загалом менш позитивні.
Тиша може бути комфортною, особливо для українців, які часто сприймають її як ознаку глибокої близькості та взаєморозуміння з іншою людиною, коли приємно просто мовчати поруч. На противагу цьому, американці мають виражену тенденцію заповнювати будь-яку тишу словами, прагнучи підтримувати безперервний темп розмови за допомогою частих наступних запитань. Для них мовчання часто асоціюється з незручністю, а тривалі паузи під час бесіди можуть викликати дискомфорт. В американській культурі мовчання не вважається чимось цінним, а навпаки, може сприйматися негативно. Водночас, перебивання співрозмовника є досить поширеним явищем, що розглядається як звичайний спосіб включитися в розмову та отримати можливість висловити власну думку.
Американці також дуже цінують запитання в розмові та відчувають незручність, якщо їхній співрозмовник не виявляє зустрічного інтересу, ставлячи свої запитання у відповідь. Наприклад, якщо американець поцікавиться, як минули чиїсь вихідні, він очікує отримати не лише розповідь, але й зустрічне запитання про його власні вихідні. Однослівні відповіді, такі як просте "ні" або "так", можуть викликати у них збентеження та навіть створити напружену атмосферу. Зустрівши таку лаконічність, американці можуть розгубитися, не знаючи, як реагувати, і часто намагаються негайно заповнити тишу зустрічним запитанням або дотепним жартом, щоб відновити динаміку спілкування.
З огляду на попередні наші обговорення, ти вже знаєш, що американці схильні до активної розмовної взаємодії та ставлять чимало запитань. Проте, подібно до будь-якої іншої культури, в Сполучених Штатах існують певні теми та формулювання, які будуть сприйняті місцевими жителями як неввічливі, недоречні або навіть образливі. Розглянемо основні табу в спілкуванні з американцями, знання яких допоможе тобі уникнути незручних ситуацій.
📎 Who are you voting for? (За кого ти голосуєш?)
Цікаво, що американці охоче використовують символіку, що демонструє їхні вподобання щодо цієї теми. Проте, навіть якщо на бампері автомобіля вашого знайомого яскраво красується наліпка з ім'ям політичного діяча, наврядчи він захоче обговорювати це питання з малознайомими людьми, а тим паче вступати в дискусію на цю тему.
📎Do you go to church? (Ви ходите до церкви?)
📎Don`t do __ it`s a sin (Не роби __ це гріх)
Не дивлячись на те що Америка вважається досить віруючою країною, подібні запитання вважаються неприйнятними. Це зумовлено глибокою повагою до конституційного права на свободу віросповідання, цінуванням приватного життя та прагненням уникнути упереджень. Тому, під час спілкування з американцями, краще утримуватися від подібних питань і зосереджуватися на більш нейтральних темах.
📎Where are you really from? (Звідки ти насправді?)
Америка – країна з надзвичайним різноманіттям людей, які вражаюче відрізняються зовнішнім виглядом та мають різне етнічне походження. Оскільки сім’ї багатьох мешканців переїхали до США, можливо, навіть три-чотири покоління тому, прямі запитання про національність можуть прозвучати неввічливо. Краще уникати подібних формулювань, щоб не викликати незручності або образи.
📎How much money do you make? (Скільки ти заробляєш?)
📎How much was (your car)? (Скільки коштувала (твоя машина)?)
Іноді подібні запитання можуть здаватися цілком природними, наприклад, коли ми цікавимося вартістю обслуговування схожого автомобіля або ціною послуги, яку плануємо замовити. Проте контекст не виправдовує таких запитань щодо особистих фінансів американців, і вони все одно вважатимуться вкрай неввічливими. Звісно, це не стосується ситуацій бізнес-партнерства, коли обговорення фінансових очікувань є необхідною частиною переговорів, як-от під час найму працівника або няні.
Наостанок розглянемо нюанси, які на перший погляд здаються незначними, проте можуть добряче заплутати.
Американський формат запису дат є незвичним не лише для українців, але й для всієї Європи. Це одна з небагатьох країн, де використовується формат “місяць, день, рік” замість загальноприйнятого “день, місяць, рік”. Наприклад, 12/15/1999 – це 15 грудня 1999 року. Лише уявіть, скільки проблем це може спричинити, якщо ви плануєте важливу зустріч, правда ж?
Так само незвичним для нас буде формат запису часу. В американській системі немає тринадцятої чи чотирнадцятої години. Натомість вони використовують дванадцятигодинну систему, в якій перша половина дня від другої відрізняється лише суфіксами a.m. та p.m. 12 a.m. тут позначає північ, відповідно 1 a.m. буде першою годиною ночі. Ось таблиця, яка допоможе тобі не плутатися на початковому етапі:
Ключ до впевненої комунікації з іноземцями полягає в досягненні високого рівня не лише мовної, але й культурної вільності. Остання складається з двох ключових компонентів: вміння змінювати власну поведінку та здатності оцінювати поведінку інших людей крізь інший культурний фільтр. З цим усвідомленням відмінності приходить адаптивність, а також зростає розуміння та емпатія. Ваш співрозмовник перестає бути дивним. Ви раптом краще розумієте його і стаєте більш зрозумілим для нього. А з інформацією, якою ми щойно поділилися з вами, ви безперечно досягнете в цьому успіху!
Якщо ми подорожуємо, це допоможе швидше адаптуватися до всього незвичного і почуватися більш впевнено. Можливо, ти багато спілкуєшся з іноземцями? Їм точно буде приємніше комунікувати з тобою, якщо ти знаєш, як це правильно робити. І врешті-решт, це додаткова мотивація для вивчення мови, адже набагато цікавіше не просто зубрити граматику, але й пірнати з головою в нову культуру, як у новий всесвіт ✨
Чим далі географічно розташована держава, тим сильніше проявлятиметься різниця в культурі та традиціях, тим несхожими видаватимуться люди у своїй манері спілкування. Навіть щодо Польщі чи Словаччини ми можемо помітити певні відмінності. Тепер уяви масштаб цієї варіативності, коли країни розділені океаном 🌅
Сьогодні ти дізнаєшся багато нового, незвичного і, можливо навіть трохи дивного про США і нюанси спілкування в цій країні ⤵️
Розпочнемо з того, з чого ми починаємо всі розмови в принципі — з привітання. “How are you?” або “How are you doing?” (як ти, як справи) — одні з найпопулярніших фраз для цього. Важливо те, що, промовляючи ці слова, американці навряд чи очікують від вас об’ємну відповідь про те, якими були ваші вихідні та що нового відбулося у вашому житті. Це просто ввічливе, коротке вітання, у відповідь на яке від вас очікуватимуть приблизно таку ж саму, лаконічну й ввічливу репліку.
📌Ось кілька прикладів того, як ти можеш відповісти:
I am great (у мене все чудово);
Pretty good (досить добре);
Can`t complain (нормально або потроху);
Same old, same old (все по старому, без змін).
Не забудь додати на початок “Hi” або “Hello”, а в кінці подякувати й закінчити свою репліку запитанням, подібним до заданого співрозмовником: “…thanks, and you?”
Якщо ви хочете дізнатися більше подробиць, feel free запитати що-небудь додаткове, наприклад “How was your weekend?”
Американці мають репутацію досить балакучих людей, особливо в певних ситуаціях, таких як small talk. Тому готуйся до енергійної бесіди 🗣️. По ходу розмови з нейтівом ти точно помітиш один цікавий нюанс. Поговоримо про те, що на певному етапі бентежить усіх, хто вчить англійську мову. Чому ми вчимо так багато часів і граматичних конструкцій, в той час як американці їх майже не використовують?
Тож дійсно, чому вони надають перевагу “простому”, але такому активному спілкуванню?
Дійсно, в Америці існує тенденція до більш прямого та менш формального спілкування, особливо в повсякденному житті. Чіткість подачі інформації буде ключовою, а в багатьох ситуаціях прості часи і конструкції чудово справляються з передачею основного змісту. Наприклад, замість "I have been working here for five years" часто кажуть "I worked here for five years", і контекст зазвичай робить час зрозумілим.
До того ж, багато джерел зазначають загальну неформальність американської культури, яка відображається і в мові. Це проявляється у використанні більш простої лексики, скорочень, розмовних зворотів та меншій строгості у дотриманні граматичних правил у повсякденному спілкуванні.
Хоча й жителі Сполучених Штатів характеризуються напористим і прямим стилем спілкування, це не означає, що вони все говорять прямо. У США непряма мова проявляється через перебільшену позитивність та оптимізм. Прикладами цього є використання таких слів, як “amazing” (дивовижний), “great” (чудовий) і “fantastic” (фантастичний), замість більш стриманої лексики, наприклад, "good” (хороший). Крім того, американці, як правило, представляють те, про що говорять, у значно більш оптимістичній та орієнтованій на майбутнє манері, ніж, наприклад, жителі Європи. Вони вставляють свою критику між компліментами та у позитивну мову, а не критикують когось прямо. Бувають випадки, коли ця особливість спілкування оцінюється як нещирість мовцями з культур, які загалом менш позитивні.
Тиша може бути комфортною, особливо для українців, які часто сприймають її як ознаку глибокої близькості та взаєморозуміння з іншою людиною, коли приємно просто мовчати поруч. На противагу цьому, американці мають виражену тенденцію заповнювати будь-яку тишу словами, прагнучи підтримувати безперервний темп розмови за допомогою частих наступних запитань. Для них мовчання часто асоціюється з незручністю, а тривалі паузи під час бесіди можуть викликати дискомфорт. В американській культурі мовчання не вважається чимось цінним, а навпаки, може сприйматися негативно. Водночас, перебивання співрозмовника є досить поширеним явищем, що розглядається як звичайний спосіб включитися в розмову та отримати можливість висловити власну думку.
Американці також дуже цінують запитання в розмові та відчувають незручність, якщо їхній співрозмовник не виявляє зустрічного інтересу, ставлячи свої запитання у відповідь. Наприклад, якщо американець поцікавиться, як минули чиїсь вихідні, він очікує отримати не лише розповідь, але й зустрічне запитання про його власні вихідні. Однослівні відповіді, такі як просте "ні" або "так", можуть викликати у них збентеження та навіть створити напружену атмосферу. Зустрівши таку лаконічність, американці можуть розгубитися, не знаючи, як реагувати, і часто намагаються негайно заповнити тишу зустрічним запитанням або дотепним жартом, щоб відновити динаміку спілкування.
З огляду на попередні наші обговорення, ти вже знаєш, що американці схильні до активної розмовної взаємодії та ставлять чимало запитань. Проте, подібно до будь-якої іншої культури, в Сполучених Штатах існують певні теми та формулювання, які будуть сприйняті місцевими жителями як неввічливі, недоречні або навіть образливі. Розглянемо основні табу в спілкуванні з американцями, знання яких допоможе тобі уникнути незручних ситуацій.
📎 Who are you voting for? (За кого ти голосуєш?)
Цікаво, що американці охоче використовують символіку, що демонструє їхні вподобання щодо цієї теми. Проте, навіть якщо на бампері автомобіля вашого знайомого яскраво красується наліпка з ім'ям політичного діяча, наврядчи він захоче обговорювати це питання з малознайомими людьми, а тим паче вступати в дискусію на цю тему.
📎Do you go to church? (Ви ходите до церкви?)
📎Don`t do __ it`s a sin (Не роби __ це гріх)
Не дивлячись на те що Америка вважається досить віруючою країною, подібні запитання вважаються неприйнятними. Це зумовлено глибокою повагою до конституційного права на свободу віросповідання, цінуванням приватного життя та прагненням уникнути упереджень. Тому, під час спілкування з американцями, краще утримуватися від подібних питань і зосереджуватися на більш нейтральних темах.
📎Where are you really from? (Звідки ти насправді?)
Америка – країна з надзвичайним різноманіттям людей, які вражаюче відрізняються зовнішнім виглядом та мають різне етнічне походження. Оскільки сім’ї багатьох мешканців переїхали до США, можливо, навіть три-чотири покоління тому, прямі запитання про національність можуть прозвучати неввічливо. Краще уникати подібних формулювань, щоб не викликати незручності або образи.
📎How much money do you make? (Скільки ти заробляєш?)
📎How much was (your car)? (Скільки коштувала (твоя машина)?)
Іноді подібні запитання можуть здаватися цілком природними, наприклад, коли ми цікавимося вартістю обслуговування схожого автомобіля або ціною послуги, яку плануємо замовити. Проте контекст не виправдовує таких запитань щодо особистих фінансів американців, і вони все одно вважатимуться вкрай неввічливими. Звісно, це не стосується ситуацій бізнес-партнерства, коли обговорення фінансових очікувань є необхідною частиною переговорів, як-от під час найму працівника або няні.
Наостанок розглянемо нюанси, які на перший погляд здаються незначними, проте можуть добряче заплутати.
Американський формат запису дат є незвичним не лише для українців, але й для всієї Європи. Це одна з небагатьох країн, де використовується формат “місяць, день, рік” замість загальноприйнятого “день, місяць, рік”. Наприклад, 12/15/1999 – це 15 грудня 1999 року. Лише уявіть, скільки проблем це може спричинити, якщо ви плануєте важливу зустріч, правда ж?
Так само незвичним для нас буде формат запису часу. В американській системі немає тринадцятої чи чотирнадцятої години. Натомість вони використовують дванадцятигодинну систему, в якій перша половина дня від другої відрізняється лише суфіксами a.m. та p.m. 12 a.m. тут позначає північ, відповідно 1 a.m. буде першою годиною ночі. Ось таблиця, яка допоможе тобі не плутатися на початковому етапі:
Ключ до впевненої комунікації з іноземцями полягає в досягненні високого рівня не лише мовної, але й культурної вільності. Остання складається з двох ключових компонентів: вміння змінювати власну поведінку та здатності оцінювати поведінку інших людей крізь інший культурний фільтр. З цим усвідомленням відмінності приходить адаптивність, а також зростає розуміння та емпатія. Ваш співрозмовник перестає бути дивним. Ви раптом краще розумієте його і стаєте більш зрозумілим для нього. А з інформацією, якою ми щойно поділилися з вами, ви безперечно досягнете в цьому успіху!
.svg)
