Чому дослівний переклад — не завжди твій друг.
Багато студентів, вивчаючи англійську, автоматично спираються на українську: перекладають думки слово в слово, намагаються будувати речення так само, як у рідній мові. Частково це працює… але дуже швидко з’являються труднощі.
Причина проста: англійська та українська — дві дуже різні мовні системи. І ці відмінності можуть як допомагати, так і гальмувати прогрес. Давай розглянемо 6 ключових аспектів, які найчастіше впливають на навчання.
В англійській a/an і the — маленькі, але дуже важливі.
В українській артиклів немає, тому студенти часто їх пропускають.
Приклад:
I bought a car. — Я купив якусь машину.
I bought the car. — Я купив ту саму машину.
Складність: українці не відчувають різниці між «a» та «the», бо в рідній мові її немає.
В українській: гарний день, гарна сукня, гарні діти.
В англійській прикметник не змінюється: good day, good dress, good children.
Складність: студенти іноді намагаються «узгоджувати» англійські прикметники — але цього не потрібно.
Українська:
— «Ти працюєш?»
Англійська потребує помічника:
Приклади:
Do you work?
I don’t work.
Did she call you?
Складність: буквалізм → “She not call me”.
В українській можна майже все переставляти:
«Я тебе люблю», «Люблю я тебе» — сенс зберігається.
В англійській порядок жорсткіший:
👉 Subject + Verb + Object
I love you. (а не You I love, хоч звучить романтично 😌)
В українській: чекати на, сміятися з, залежати від.
В англійській вони мають власну систему, і часто її не можна вгадати логічно.
Приклади:
Складність: студенти іноді намагаються перекладати прийменники буквально — і потрапляють у пастку.
Українською «я їм» може означати і зараз, і звичку.
В англійській потрібно уточнити:
Складність: в українській немає аналогів Present Perfect чи Continuous у такій кількості, тому їх важко «відчути».
Українська й англійська — різні не лише словами, а й логікою.
І коли ти перестаєш перекладати буквально, а починаєш думати англійською — прогрес стає помітним набагато швидше.
Маленький крок: помічати ці відмінності.
Великий крок: почати автоматично будувати речення англійською схемою.
І так — англійська не завжди проста. Але з правильним підходом вона точно стане твоєю 👌😉
В англійській a/an і the — маленькі, але дуже важливі.
В українській артиклів немає, тому студенти часто їх пропускають.
Приклад:
I bought a car. — Я купив якусь машину.
I bought the car. — Я купив ту саму машину.
Складність: українці не відчувають різниці між «a» та «the», бо в рідній мові її немає.
В українській: гарний день, гарна сукня, гарні діти.
В англійській прикметник не змінюється: good day, good dress, good children.
Складність: студенти іноді намагаються «узгоджувати» англійські прикметники — але цього не потрібно.
Українська:
— «Ти працюєш?»
Англійська потребує помічника:
Приклади:
Do you work?
I don’t work.
Did she call you?
Складність: буквалізм → “She not call me”.
В українській можна майже все переставляти:
«Я тебе люблю», «Люблю я тебе» — сенс зберігається.
В англійській порядок жорсткіший:
👉 Subject + Verb + Object
I love you. (а не You I love, хоч звучить романтично 😌)
В українській: чекати на, сміятися з, залежати від.
В англійській вони мають власну систему, і часто її не можна вгадати логічно.
Приклади:
Складність: студенти іноді намагаються перекладати прийменники буквально — і потрапляють у пастку.
Українською «я їм» може означати і зараз, і звичку.
В англійській потрібно уточнити:
Складність: в українській немає аналогів Present Perfect чи Continuous у такій кількості, тому їх важко «відчути».
Українська й англійська — різні не лише словами, а й логікою.
І коли ти перестаєш перекладати буквально, а починаєш думати англійською — прогрес стає помітним набагато швидше.
Маленький крок: помічати ці відмінності.
Великий крок: почати автоматично будувати речення англійською схемою.
І так — англійська не завжди проста. Але з правильним підходом вона точно стане твоєю 👌😉
.svg)
